Баскетбол. Маркус Льюїс: «Під час обстрілів стежу за ситуацією в соцмережах і спілкуюся з товаришами по «БІПІ»

Підступний напад росії на Україну зруйнував багато баскетбольний планів в нашій країні, не кажучи вже про численні знищені зали. Але, не дивлячись на це, завдяки Збройним силам України, ФБУ має можливість вже другий сезон поспіль проводити внутрішній чемпіонат, до якого не бояться приїжджати легіонери. Прес-служба БК «БІПА-Збірна Одеської області» поспілкувалася з одним з наших заокеанських гравців – Маркусом Льюїсом щодо того, як він вирішив приїхати грати до України, облаштувався в Одесі та звикав до нової ліги.

– Маркусе, вітаємо тебе! Розкажи, як в тебе виник варіант із продовженням кар’єри в Україні? Ти знав щось про нашу країну?

– Я зовсім небагато знав про Україну. Деякі члени моєї родини були тут раніше і загалом Україна гарне місце для туристів. Приїхати сюди мені запропонував агент. Для мене це був хороший варіант, я дізнався, що тут цікава ліга, в якій виступали багато американських гравців і, погравши в ній, пішли на підвищення.

– Чи не було у тебе побоювань, що їдеш грати до країни, в якій йде війна?

– Чесно кажучи, були деякі побоювання. Я чув із новин про війну і був здивований, що ліга в Україні продовжується, незважаючи на бойові дії, це навіть трохи здивувало мене. Я довірився своєму агентові, що він не допустить того, щоб я опинився в небезпечній ситуації.

– Як твої близькі та друзі поставилися до візиту до України? Що ти їм зараз розповідаєш про нашу країну?

– Спочатку вони дуже скептично поставилися до цього і хвилювалися. Намагалися навіть мене відговорити, просили бути обережнішими і берегти себе. Потім вони прийняли моє рішення, а зараз спокійніше ставляться до цього. Ми спілкуємося щодня, я надсилаю їм відео з місць, де буваю, і вони дуже дивуються, тому що бачать не зовсім те, чого очікували. Кажуть, що все виглядає цілком нормально і не можуть повірити, що ця країна знаходиться у стані війни.

– Можливо, ти чув вибухи під час обстрілів. Що зазвичай робиш у такій ситуації?

– У нас є партнер по команді, який підказує мені, що робити, коли я чую такі речі. Також маємо груповий чат, в якому я завжди можу з’ясувати, що відбувається. Звичайно, буває хвилююся, але намагаюся бути обережними і в курсі ситуації.

Як ти облаштувався в Одесі, чи встиг познайомитися з містом, відвідати цікаві місця?

– Чесно кажучи, ще не встиг добре познайомитись з Одесою, але хотів би це зробити. Насправді я просто не маю багато часу щоб пройтися містом.

– Ти спілкувався з одеситами? Можливо бувають складнощі, коли ти ходиш, наприклад, до магазину, робиш покупки? Є якісь проблеми з мовним бар’єром?

– Деякі складності безперечно є. Намагаюся частіше використовувати Google-translate, щоб пояснити, що я хочу сказати. А так загалом все добре.

– Тобі сподобалися якісь інші українські міста з тих, які вже відвідав?

– Мені сподобався Львів. Дуже красиве місто, ми їздили автобусом і мене вразила архітектура, яку я встиг побачити. Цікаво було спостерігати за різними людьми, які чимось зайняті чи поспішають додому. Для мене Львів – це топ.

Що ти думаєш про українську їжу? Можливо, щось сподобалося?

– Не встиг спробувати щось таке, щоб мені дуже сподобалося. Але з того, що ми їли в готелях, все було цілком смачно.

– Складно було влитися в команду протягом сезону?

– Деякі складнощі були. В команді вже був певний склад, який встиг пограти разом і потрібно було трохи часу, щоб зрозуміти, як краще зіграти з новими партнерами та звикнути до них.

– З ким ти встиг потоваришувати у команді?

– В принципі, у мене з усіма непогані стосунки. Більше за інших потоваришував з Святославом Товкачом, він допомагав мені освоїтися та підтримував у всьому. Можна сказати, що він став невеликим гідом для мене.

– Якою для тебе була перша гра за «БІПУ»?

– Для мене спілкування на майданчику дуже важлива річ, тому наявність невеликого мовного бар’єру дещо ускладнила завдання. Деякі баскетбольні речі, на зразок ротації у захисті були незрозумілими, важко було розуміти один одного на майданчику.

– Назви найскладнішу для тебе гру? Можливо, хтось запам’ятався з гравців суперника?

– Перша гра була найскладнішою, я ще не знав хлопців ані з нашої команди, ані суперників. Це був виклик і я намагався зрозуміти як слід грати, але це була тільки перша гра.

– Поступово ти став відігравати більш важливу роль у команді, грати більш результативно та корисно. Що змінилося порівняно, скажімо, з матчами першого кола?

– Я став почуватися комфортніше на майданчику, граючи з моїми партнерами по команді. Найкраще мені вдалося зіграти в останньому баблі, у нас були травмовані і тому я став більш важливим для команди. Я повинен був проявити лідерські якості та робити для команди більше ніж зазвичай.

– У першому баблі другого кола команда виграла два з трьох поєдинків? Як це вам вдалося?

– Ми доклали багато старань та зусиль, була велика конкуренція серед хлопців. Зробили багато точних кидків, добре зіграли у захисті та на підбираннях. Ми змогли перетворити на очки підбирання у захисті та нападі, набрали багато очок другого шансу після підбирань та кидків.

– Як позначилася на твоїй та командній грі відсутність бігменів Євгена Ткаченка та Дмитра Баранова в останньому баблі?

– Звичайно, це дуже вплинуло на нашу гру, насамперед через брак габаритів. Тяжко було грати у захисті проти потужних гравців суперника, вони завдали нам багато неприємностей. Ми намагалися працювати командно та компенсувати відсутність наших партнерів по команді.

– Які цілі ти ставиш перед собою і чого хочеш досягти з «БІПОЮ»?

– Я хочу показувати стабільну якісну гру, чи то набір очок або гра в захисті, допомагати своїм партнерам по команді, робити все, щоб ми вигравали матчі. З командою хочеться потрапити в першу п’ятірку, щоб зіграти в плей-офф.

– Як би ти оцінив рівень нашого чемпіонату?

– У Суперлізі безперечно треба бути більш дисциплінованим. Тут грають повільніше і часто відправляють м’яч на «великого» у піст. Також дуже важлива гра у захисті, захисники регулярно відходять на периметр та атакують. Якщо порівнювати з іншими лігами, в яких я виступав, то тут грають у більш тягучий баскетбол.

– Давай трохи відволічемося від баскетболу і поговоримо про новорічні свята! Чи є для тебе Різдво, як то кажуть у США та Канаді: «It’s the most beautiful time of the year»?

– Саме так воно і є, Різдво – одне з моїх найулюбленіших свят. Завжди приємно повернутися додому і побачити гірлянди та прикраси – навколо багато приємної музики, радості та креативу. Люди збираються всією сім’єю та приємно проводять час один з одним.

– Як ти зазвичай святкуєш Різдво на Батьківщині? 

– Я дуже рано встаю і насамперед заглядаю під ялинку та перевіряю подарунки, якими ми обмінюємося з моєю мамою. Потім ми щільно снідаємо і загалом я можу провести час, переглядаючи матчі НБА, які показують по телевізору. Взагалі люди часто збираються всією сім’єю і обідають чи вечеряють та насолоджуються часом, проведеним разом. У мене, наприклад, велика родина, є родичі, які переїхали з Ямайки до Канади. Ми живемо недалеко один від одного і збираємось у нашому будинку.

– В Україні вже встигли відсвяткувати Різдво і незабаром Новий рік, як би ти привітав наших вболівальників з цими святами?

– Бажаю нашим уболівальникам чудового Нового року, наповненого приємними подіями та, звичайно ж, здоров’я! Я дуже вдячний всім, хто підтримує нас і, на мою думку, ми граємо все краще.

– Дякуємо, що знайшов час поспілкуватися з нами. Удачі тобі в подальших виступах, сподіваємося в нас будуть гарні приводи поспілкуватися ще.

– Дякую!

Источник: odessa-sport.info