Спорт новости в Одессы
Одним з критеріїв успіху театральної вистави є аплодисменти глядачів. Світовий рекорд з найтриваліших оплесків було встановлено у Віденській опері у 1991 році. Глядачі натхненно аплодували всесвітньо відомому іспанському тенору Пласідо Домінго, який співав в опері Верді «Отелло». Аплодисменти тривали вісімдесят хвилин, а це майже півтори години. Цей факт був внесений до Книги рекордів Гіннеса.
Здається, в Україні замірів тривалості аплодисментів у театрах не проводили. Проте точно відомо, що опера «Запорожець за Дунаєм» вже багато років є однією з найпопулярніших вітчизняних постановок. І сьогодні вона з успіхом йде на сцені Національної опери України. Українські фарфористи створили чимало робіт за мотивами опери «Запорожець за Дунаєм». Це і штофи, і вази, і статуетки. Сьогодні мова піде саме про декоративну скульптуру.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про статуетки, натхненні відомим твором Семена Гулака-Артемовського.
«Скульптурні композиції Владислава Щербини створені так, аби зробити глядача безпосереднім учасником історії, що перед ним розгортається»
— Статуетки відомого скульптора Владислава Щербини, створені за мотивами першої української опери, є й у моїй колекції, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Все почалося з подарунка. А потім виникло бажання мати всі його роботи, створені за мотивами відомого твору. Владислав Щербина неодноразово повертався до цієї опери. Тож у його творчому доробку є кілька варіантів статуетки «Одарка та Карась». Героїв опери, створених Владиславом Щербиною, спочатку розписала мисткиня Ганна Калуга. Пізніше розпис виконала Ірина Пецух, яка з 1991-го по 2001 рік обіймала посаду головного художника Київського експериментального кераміко-художнього заводу.
ВІДЕО ДНЯ
— Яке колоритне, яскраве вбрання на героях опери!
— Кожен розпис цікаво розглядати у деталях. Чорноброва Одарка вбрана у вишиванку. Червоний колір у візерунку — колір любові та пристрасті. Поверх сорочки бачимо корсетку й картату ткану плахту. Карась теж у вишиванці. Сорочка заправлена в шаровари, доповнені широким поясом — кушаком. Поверх вишиванки — жупан.
РЕКЛАМА
В. Щербина. Декоративні скульптури «Одарка та Карась» у розписі Г. Калуги. Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1956
В. Щербина. Декоративні скульптури «Одарка та Карась» у розписі І. Пецух. 1990 р. Київський експериментальний кераміко-художній завод
— Колоритно! А як передано характери героїв!
— Робота мала великий попит у поціновувачів мистецтва й випускалася величезними тиражами аж до зупинки виробництва у 2006 році. Скульптурні композиції Владислава Щербини створені так, аби зробити глядача безпосереднім учасником історії, що перед ним розгортається. Колоритно розписала фігурки Одарки та Карася, створені у 1973 році, знаменита мисткиня Оксана Жникруп. Як бачимо на фото (у заголовку), вбрання Одарки доповнене барвистим намистом. Оксана Жникруп і сама створювала чудові прикраси з порцеляни. У 1962 році Київський будинок моделей та Київський експериментальний кераміко-художній завод створили серію сувенірної біжутерії «Намисто». Візерунки вражають різноманіттям. Порцелянові прикраси, створені Оксаною Жникруп, стильно виглядають і сьогодні. Мода повертається… Сьогодні до періоду 1960−1980 років прикута увага багатьох модниць світу.
РЕКЛАМА
В. Щербина, розпис О. Жникруп. «Карась та Одарка». Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1973
— Цікаво…
— Як я вже сказала, Владислав Щербина неодноразово повертався до зображення персонажів опери «Запорожець за Дунаєм». У своїй творчості він втілив різні фрагменти сюжету, різні образи. Ось його скульптури «Арапчонок» та «Тепер я турок, не козак», створені у 1969 році. Вони випускалися окремо. Проте тим і цікаве колекціонування, що можна створювати з фігурок композиції. Цю композицію на фото я створила, поєднавши чотири різні фігурки. Вийшла театральна сценка. Опера оживає у порцеляні…
В. Щербина. «Арапчонок» й «Тепер я турок, не козак» Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1969. В. Щербина, розпис Г. Калуги. «Одарка» . Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1956. В. Трегубова «Гусак» Коростенський фарфоровий завод 1957
«Сьогодні фарфорові роботи, присвячені театру, — справжні раритети»
— Які ще театральні постановки стали джерелом натхнення для українських фарфористів?
— Це і «Наталка-Полтавка», і «За двома зайцями»… Взагалі сьогодні фарфорові роботи, присвячені театру, — справжні раритети. Одна з кращих — кавовий сервіз знаменитих митців Миколи та Валентини Трегубових «Театральний», створений на Коростенському фарфоровому заводі у 1984 році. Поверхня предметів кавового сервізу «Театральний» нагадує театральну завісу. Ліловий тон, поєднаний із золотом, створює відчуття особливої атмосфери, яку відчуваєш у театрі, щойно переступив поріг. До того ж ліловий асоціюється з таємничістю. Форми кожного предмета дуже витончені. Цим сервізом можна милуватись та милуватись. Сервіз для кави «Театральний» став одним зі створених Миколою та Валентиною Трегубовими шедеврів, за які вони були відзначені Шевченківською державною премією у 1986 році. Ще один вишуканий столово-чайний сервіз Миколи Трегубова та Наталії Галушко-Аксьоненко — «Прем'єра». Поєднання блакитно-синьої палітри із золотистою створює особливий святковий настрій. Відвідування театру для багатьох з нас і є справжнє свято.
РЕКЛАМА
— Так. З цим важко не погодитись.
— Коли ж поєднуються два види мистецтва — театр та порцеляна, цей тандем надихає по-особливому.
Раніше Людмила Карпінська-Романюк розповідала «ФАКТАМ» про порцелянові композиції українських фарфористів, натхненні піснею «Несе Галя воду».
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: В. Щербина, розпис О. Жникруп. «Карась та Одарка». Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1973
SEO продвижение в Одессе
